Цікавий факт

Офіційна історія стверджує, що всі єгипетські піраміди були створені за часів фараонів, руками тисяч рабів і найманих робітників, за допомогою найпростіших пристосувань. Дивно, адже десятки тисяч туристів відвідують піраміди, бачать їх на відстані витягнутої руки і … ніхто не замислюється над тим, що брили такого розміру неможливо перемістити ручною працею, а надати їм абсолютно рівну форму, бронзовим інструментом взагалі фантастика. Простіше кажучи — піраміди побудовані не фараонами і взагалі не примітивними цивілізаціями, про які ми нічого не знаємо.

У цивілізованій середньовічній Європі майже тисячу років - митися - вважалося гріхом. Через що слов’яни, які відвідували лазню не рідше разу на тиждень, вважалися дикунами. Неймовірна антисанітарія сприяла спалахам епідемій чуми, холери та інших захворювань.

Традиційно вікінгів зображують у шоломах з рогами , проте за всю історію розкопок не було знайдено жодного рогатого шолома. Єдине зображення рогатого шолома у вікінгів - на картинці , знайденій на Осебергскім кораблі IX століття.

Гробниця Тутатхамона

26 листопада 1922 року британські археологи лорд Карнарвон і Говард Картер стали першими за останні 3 тисячі років людьми, що увійшли в усипальницю єгипетського фараона Тутанхамона. Те, що вони там знайшли було згодом назване "найбільшою археологічною знахідкою всіх часів".

Тутанхамон зійшов на трон в 1333 році до н.е., коли ще був зовсім дитиною, і помер через десять років у 18-річному віці, не зробивши ніякого суттєвого внеску в історію Єгипту. В 13 ст. до н.е. Тутанхамон і решту фараонів з династії Амарна були піддані публічному засудженню, а більшість документів про їх діяльність - знищені; в 12 ст. до н.е. на місці поховання Тутанхамона було зведено склеп Рамзеса VI, що ще більш ускладнило пошуки майбутніх археологів.

   В 1906 році Говард Картер познайомився з колекціонером старожитностей лордом Карнарвоном, який виділив кошти на пошуки усипальниці маловідомого фараона XVIII династії Тутанхамона. Роки пошуків не дали результатів і лише після Першої Світової війни, коли спонсор археологічної експедиції лорд Карнарвон вже було вирішив припинити фінансування проекту, біля усипальні фараона Рамзеса VI Картер натрапив на сліди гробниці - 4 листопада 1922 року внизу довгих сходів однієї з віток лабіринту він виявив герметично закриті двері, що за всіма ознаками вели до древнього поховання і ніким не були розграбовані. Картер телеграфував у Лондон: "Нарешті я зробив чудове відкриття; незаймане поховання; чекаю вашого приїзду". 23 листопада Карнарвон разом з Картером розібрали цегляний вхід і увійшли в кімнату, в якій були помітні сліди грабіжників, - археологам здалось, що роки роботи виявились марними.

       Але 26 листопада був знайдений ще один хід - Картер у присутності Карнарвона зробив у ньому отвір і у світлі свічки оглянув знахідку. На питання Карнарвона, чи є там щось цікаве, скупий на емоції Картер відповів: "Так, чудові речі". З цього дня під керівництвом Картера почались капітальні розкопки, котрі тривали декілька років. У чотирикімнатній усипальниці були знайдені тисячі унікальних предметів старовини, найціннішим з котрих виявився кам'яний саркофаг, в котрому містилися три, вкладені одна в одну, труни, в найменшій з котрих, зробленій з чистого золота, знаходилась мумія 18-літнього фараона Тутанхамона. Сьогодні більшість із цих знахідок зберігаються в Каїрському музеї.